блакитний — а, е. Небесно голубого кольору; голубий … Український тлумачний словник
блакитний — [блаки/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
Блакитний — іменник чоловічого роду, істота псевдонім … Орфографічний словник української мови
блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
жовто-блакитний — а, е. Який поєднує в собі жовтий та блакитний кольори. Національні кольори України та деяких інших країн світу. Жовто блакитні прапори … Український тлумачний словник
зеленувато-блакитний — а, е. Блакитний із зеленуватим відтінком … Український тлумачний словник
небесно-блакитний — а, е. Колір якого нагадує небесну блакить … Український тлумачний словник
біло-блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
білувато-блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
блідо-блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови